31 Mar
31Mar

 В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті з великою любов'ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім'я і в нашого народу - Тарас Шевченко. По-народному глибинне шевченківське слово - то невичерпна скарбниця поетичної мудрості й краси. Його "Кобзар" - то нетлінна книга, духовний храм, за розкриллям поезії якого  - духовна велич і краса народу нашого, підняті ним на найвищу височінь.  

До дня народження Великого Кобзаря у Горохівському фаховому коледжі ЛНУП проведено засідання літературної студії "Рідне слово" на тему: "Вічне живе Шевченкове слово". 

Керівник студії, викладач філологічних дисциплін, Марія Здинюк звернулася до присутніх , яка наголосила, що спадщина Поета- Пророка, який прагнув людської свободи для українців, стала непорушною базою нашої нації та буде такою для усіх майбутніх поколінь, адже він залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Тарас Шевченко навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави, і сьогодні його слово надає сили й надихає українців на боротьбу за правду, свободу та майбутнє нашої України. Саме про вільну і незалежну Україну мріяв Тарас. Хто ж знав, що уже через два століття наші з Шевченком мрії об'єднаються. Без сліз, горя і крові хочеться жити на своїй  рідній землі, українській землі. 

Студенти та викладачі заслухалися простою і вічною, правдивою і милозвучною поезією Шевченка - борця, великого поета і художника. Вірші, уривки з поем натхненно декламували учасники літературної студії "Рідне слово" Соломія Пиньковська, Яків Семенюк, Анна Щерблюк, Марія Кислюк, Богдана Кислюк, Максим Дудка, Діана Михайлюк, Василина Поліщук, Олеся Самозван, Юлія Сікорська, Алла Зварко, Вікторія Дацюк, Оксана Дрипа, Петро Ничипорук, Катерина Клімчук, Марія Негодюк, Микола Петрик, Денис Степанюк, Максим Ярощук, Яна Оніщук, Уляна Петрук, Андрій Рудиць. Читаючи поезію Шевченка, кожен учасник надавав словам     Кобзаря нове життя та актуальність. У кожному вірші, кожній строфі вони знаходили спільність із життєвими викликами сьогодення, роблячи творчість Кобзаря не тільки спогадом про минуле, але й маніфестом сучасності. Презентація відеопроєкту, яку мали можливість переглянути присутні, це не лише вшанування пам'яті великого митця, це занурення у світ його творчості, це зустріч із власною історією та культурою. Здобувачі освіти дізналися, що молодий художник Шевченко став вільним слухачем Академії мистецтв, а ще багато мандрував по світу. 1846 року побував і на Волині. Як же вразила битва під Берестечком душу поета! Саме після цієї подорожі він пише вірш: - Ой чого ти почорніло, Зеленеє поле? - Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене славні запорожці Своїм трупом вкрили... 

Про значимість Шевченка, його життя і творчості для українців, про славу його незламного волелюбного духу щире слово сказала методист коледжу Світлана Савченко. Вона продекламувала поезію Шевченка,  подякувала студентам і викладачам за активну участь у літературному святі, а також у своєму виступі закликала присутніх частіше звертатися до Шевченкового "Кобзаря" та виконувати основний заповіт Пророка: Свою Україну любіть, Любіть її... во время люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Марія ЗДИНЮК, керівник літературної студії "Рідне слово"

Коментарі
* Електронний лист не публікується на веб-сайті.
I BUILT MY SITE FOR FREE USING